Вічна пам'ять чотирьох незламних людей

23 січня 1947 року в Жуківському лісі на Бережанщині загинули четверо незламних учасників українського визвольного руху. У нерівному бою з московськими окупаційними силами полягли Микола Арсенич (Михайло, Арсен, Березовський, Григір, Дем’ян, Максим, Микола) — організатор військової контррозвідки ОУН та єдиний генерал безпеки УПА, його дружина, охоронець і зв’язкова Центрального Проводу ОУН та Романа Шухевича Марія Римик (Наталка, Маруся, Марія).

Через надвисокий рівень конспірації інформація про Марію Римик тривалий час залишалася обмеженою. Вона належала до найвужчого кола осіб, яким довіряло керівництво Проводу, та мала безпосередній зв’язок із Головою СБ ОУН Миколою Арсеничем і крайовим референтом СБ ОУН Григорієм Пришляком.

У виданні «Чортківська округа. Історико-мемуарний збірник. Чортків, Копичинці, Борщів, Заліщики», підготовленому ветеранами підпілля в еміграції, Марію Римик вшановано як одну з колишніх учениць Чортківської гімназії, що загинули як воїни УПА в боях проти московського окупанта.

Микола Арсенич мав заслужену репутацію одного з найкращих фахівців з конспіративної роботи в ОУН. Під його керівництвом було розгорнуто ефективну мережу територіальних органів СБ ОУН та суттєво вдосконалено методи розвідки й контррозвідки.

Завдяки діяльності Арсенича Служба безпеки ОУН стала ключовим інструментом збереження українського визвольного руху й залишалася боєздатною навіть в умовах масштабних ворожих операцій. Її мережа мала чітку побудову та діяла майже автономно, забезпечуючи контррозвідувальний захист підпільних каналів зв’язку.

У 1946 році рішенням УГВР Миколу Арсенича було нагороджено Золотим Хрестом Заслуги УПА.